Інфразвук

Інфразвуком (від латинського infra- нижче, під) називають пружні хвилі, аналогічні звуковим, але з частотами нижчими за ті, які сприймає людина.

За верхню межу інфразвукового діапазону приймають частоти      16-25 Гц. Нижня межа інфразвукового діапазону є невизначеною.

Інфразвукові хвилі у природі виникають при дуже різноманітних умовах: під час обдування вітром будівель, дерев, телеграфних стовпів, металевих конструкцій, при русі людини і тварин, під час грозових розрядів, а також вибухів і пострілів гармат, при струсах земної кори. Іншими словами ми живемо в світі інфразвуків не підозрюючи про це.

Розвиток промислового виробництва і транспорту призвів до значного збільшення джерел інфразвуку в навколишнім середовищі і зростання інтенсивності рівня інфразвуку.

Основна  властивість інфразвуку - невелике поглинання в різних середовищах, внаслідок чого інфразвукові хвилі в повітрі,  воді, й у земній корі можуть поширюватись на дуже великі відстані. Це явище знаходить практичне застосування при визначенні місця сильних вибухів або розташування пристроїв, що створюють постріли.

Поширення інфразвуку на великі відстані в морі дає можливість прогнозування стихійного лиха цунамі. Звуки вибухів, що містять велику кількість інфразвукових частот, використовуються для дослідження верхніх шарів атмосфери, властивостей водного середовища.

Інфразвукові хвилі, що виникають над поверхнею моря при сильному вітрі, в результаті створювання вихорів за гребенями хвиль, називають "голосом моря". Унаслідок того, що для інфразвуку характерне невелике поглинання, він може поширюватися на великі відстані, а оскільки швидкість його поширення значно перевищує швидкість переміщення зони шторму, то  " голос моря" може служити для того, щоб завчасно попередити про наближення шторму.

Своєрідними індикаторами шторму є медуза. Виявляється, що медуза задовго до наближення шторму намагається сховатися на більшій глибині. Причиною цього є те, що медуза здатна вловити інфразвукові хвилі частотою 8-13 Гц, які з’являються у воді за 10-15 годин до шторму.

Про наближення  шторму, урагану чи цунамі можна дізнатися, спостерігаючи за поведінкою інших морських тварин та птахів: морських бліх, китів, чайок, які за багато годин до шторму намагаються відійти на більшу глибину. В Японії розводять акваріумних рибок, котрі за декілька годин до землетрусу своєю збудженою поведінкою попереджують про наближення стихійного лиха.

У романі Жюля Верна "Діти капітана Гранта" описана зустріч героїв роману з табуном оскаженілих від страху  диких коней, котрі втікали невідомо від чого. Їх поведінка стала зрозумілою лише через декілька годин, коли розпочався землетрус: тварини втікали під дією інфразвукових хвиль, які виникли у місці зародження землетрусу і були сприйняті тваринами завчасно до біди.

"Підступність" впливу інфразвуку на людину полягає в тому, що він сприймається не органами слуху, а організмом людини. Справа у тому, що внутрішні органи людини мають власні резонансні частоти коливань 6-8 Гц. При дії інфразвуку цієї ж частоти може виникнути резонанс і викликати не лише неприємні відчуття, але привести  і до більш важких наслідків.

В історії відомі досліди, які проводив визначний фізик Роберт Вуд у одному із лондонських театрів. Він вмикав під час вистави інфразвуковий генератор з метою  підсилення сценічного ефекту. Наслідки були вражаючими: глядачів охоплював неспокій, безпричинний страх.

Найнебезпечнішими для людини є інфразвукові хвилі частотою від 6 до 9 Гц. Дія інфразвуку може викликати головний біль, зниження уваги і працездатності і навіть іноді порушення функції вестибулярного апарату. Інфразвук певних частот може викликати в людини відчуття тривоги і занепокоєння. Інфразвук з частотою 7 Гц є смертельним для людини.

Значні психотропні ефекти найсильніше проявляються саме при частоті 7 Гц, яка відповідає так званому "альфа-ритму" природних коливань мозку, причому будь-яка розумова робота в цьому випадку стає неможливою, оскільки здається, що голова ніби от-от розірветься на дрібні шматочки.

Інфрачастоти близько 12 Гц при силі звуку 85-110 дБ викликають напади морської хвороби і запаморочення, а коливання частотою 15-18 Гц тієї ж інтенсивності викликають відчуття занепокоєння, непевності і, нарешті , панічного страху.

Інфразвук малої інтенсивності викликає нудоту і дзенькіт у вухах, а також погіршення зору і підсвідомий страх. Звук середньої інтенсивності розладнує органи травлення і мозок, спричиняючи параліч, загальну слабкість, а іноді сліпоту. Потужний інфразвук здатний ушкодити і навіть цілком зупинити серце.

Боротьба з негативним впливом виробничого інфразвуку охоплює комплекс заходів. Розглянемо деякі з них.

1. Ослаблення інфразвуку в межах джерела, усунення причин його виникнення, що є найкращим способом боротьби з низькочастотними коливаннями машин та механізмів.
2. Ізоляція інфразвуку. Важливе місце у боротьбі з інфразвуком належить методам будівельної акустики. Велике значення має раціональне планування і розміщення виробничого устаткування, ізоляція в окремих приміщеннях агрегатів – джерел звуку та інфразвуку. Слід зазначити, що використання звукоізолюючого покриття звичайного типу практично не послаблює енергії інфразвукових коливань.
3. Поглинання інфразвуку. Для цього використовують багатошарові звукопоглинаючі покриття.
4. Медична профілактика. Одним з найважливіших заходів медичної профілактики шкідливого впливу інфразвуку є здійснення запобіжних і періодичних медичних оглядів. Протипоказаннями для прийняття на роботу є порушення вестибулярної і слухової функції, виражені неврози, вегетативна  дисфункція, захворювання центральної нервової та серцево – судинної систем, органів травлення.